Патон Євген Оскарович

Видатний український вчений у галузі зварювальних процесів та мостобудування, Академік АН УРСР (1929). Заслужений діяч науки УРСР (1940). Фундатор і перший керівник Інституту електрозварювання АН України. Є.О. Патон народився 5 березня 1870, м. Ніцца, Франція, майже всю частину свого зрілого життя присвятив становленню та розвитку зварювальної справи, має понад 93 праці у сфері зварювання, зробив фундаментальний внесок у розвиток України, як індустріальної держави.

У 1941-1943 роках "батько" зварювання проводить дослідження по створенню технології зварювання спеціальних сталей, фізичних основ горіння дуги під флюсом, зварюваності металів, створює новий клас зварних конструкцій, керує роботами по створенню виробництва зварних труб, суден, машин різного призначення. Він - автор і керівник проектів більше 100 зварних мостів. Серед них один з найбільших в світі - суцільнозварний міст через Дніпро в Києві.

Зварюванню належить
майбутнє

Оскар Петрович Патон,
1900 р.

...хочу, щоб з тебе вийшла серйозна людина, щоб ти потрібен був ще кому- небудь, крім самого себе і своїх батьків.

О.П. Патон

... я знаю, що дає найбільшу радість. Це вміння поставити собі нехай маленьку, але самостійну мету і наполегливо домагатися її досягнення. Знати, чого ти хочеш досягти в житті, – велике щастя. Мій вибір був зроблений твердо: я буду будувати мости.

Є.О. Патон

Гімназист Євген Патон,<br>Бреслау 1886 р.

Гімназист Євген Патон,
Бреслау 1886 р.

ВІД БАТЬКА Я УСПАДКУВАВ:

Любов до незалежності
Гордість, несумісну із запобігливістю перед начальством. Тому я завжди соромився просити за себе.
Слабо розвинена товариськість, внаслідок чого я мало обертався в товаристві і мав невелике коло знайомих.
Сильно розвинений практицизм. У будь-якій роботі мене завжди насамперед цікавить її мета і практична цілеспрямованість.
Поспіх у роботі.
Вимогливість до підлеглих і до себе теж.
Наполегливість у здійсненні наміченої (накресленої, визначеної) мети.

НАВЧАННЯ

У 1890 р. Є.О. Патон вступив до Саксонського королівського вищого технічного училища у Дрездені, Німеччина

1894 рік. Я почав працювати на кафедрі Дрезденського політехнічного інституту і досить швидко освоївся зі своїм новим становищем в інституті. Участь у проектуванні великого вокзалу (в Дрездені) відкривала неоціненну можливість з перших же самостійних кроків практикою, життям перевірити, закріпити знання, отримані на студентській лаві. На найбільшому мостобудівельному заводі Гутехофнунгсхютте у Стекрадесне в січні 1895 р. мені довірили робочий проект шосейного мосту та інші конструкторські роботи з мостів.

Є.О. Патон

Головний корпус колишнього Саксонського королівського вищого технічного училища у Дрездені. Початок ХХ ст.

У 1895 р. вступив до Інституту інженерів шляхів сполучення у Санкт-Петербурзі

Інститут інженерів шляхів сполучення. Санкт-Петербург, 1895 р.

Прощавай, Німеччина, нічим тобі не втримати мене, моє місце – в Росії. У серпні 1895 р. я виїхав до Петербурга, щоб знову на рік стати студентом...
За вісім місяців довелося підготуватися до здачі іспитів з 12 предметів і виконати 5 серйозних випускних проектів. За один рік була виконана робота, на яку в звичайних умовах витрачається два-три роки. Я почав з проекту моста – найвідповідальнішого з усіх дипломних проектів, тим більше, що мости я вже проектував в Німеччині.

Є.О. Патон

У 1906 році став деканом інженерного відділу КПІ

Київський політехнічний інститут пропонував мені щойно створену кафедру мостів...

Лекції, проектування мостів, складання підручників ... У цьому проходили для мене роки...

Багато творчої радості принесло мені створення київського пішохідного мосту в кінці Петрівської алеї, мосту, добре відомого всім киянам. Продовженню Петрівської алеї заважав залишок укосу на гористому березі Дніпра, який ще не встиг сповзти. Спочатку висувався проект пройти цей земельний масив тунелем. Таке рішення здалося мені нецікавим, нудним. Цей чудовий куточок Києва можна було прикрасити легким, красивим мостом. Надзвичайно привабливо він виглядав би на тлі безмежних дніпровських далей і чудових київських парків. Я запропонував зробити на схилі глибоку виїмку і перекрити її легким пішохідним мостом з серпоподібними ажурними фермами. Ця думка сподобалася і була схвалена.

Є.О. Патон

Є.О. Патон – декан інженерного відділу КПІ, 1906 р.

Парковий міст у Києві побудований в 1912 р. за проектом Є.О. Патона

Електрозварювання

З кінця 1920-х починається новий період діяльності Є.О. Патона – робота в галузі технології зварювання, зварювального виробництва. У 1929 р. він організує у системі ВУАН при кафедрі інженерних споруд Електрозварювальну лабораторію, а для сприяння справі впровадження електрозварювання у промислове виробництво.

2 лютого 1933 р. Президія ВУАН прийняла рішення про організацію Інституту електрозварювання, а 1 січня 1934 р. вийшла відповідна постанова Ради Народних Комі- сарів УРСР про заснування першого в світі спеціалізованого центру з проведення науко- вих та інженерних робіт в галузі зварювання. Євген Оскарович Патон був незмінним директором Інституту електрозварювання до серпня 1953 р.

Основним напрямком роботи колективу Інституту в перші роки його існування було дослідження міцності зварних з’єднань і пошук раціональних форм зварних конструкцій. Ці питання мали виключно важливе значення на початку розвитку зварювання. Дослідження зварних з’єднань і конструкцій, проведені в Інституті електрозварювання Є.О. Патоном і його співробітниками дозволили створити наукові основи проектування, розрахунків та виготовлення зварних конструкцій.

Є.О. Патон з групою наукових співробітників відділу технології зварювання, 1940 р.

У 1939–1940 роках я вже бачив цю важливу проблему, бачив і вірив, що вона цілковито визначить весь зміст нашої наукової роботи у подальшому.
Це – автоматичне зварювання під флюсом.

… в автоматичному зварюванні під флюсом я бачив втілення всіх тих цілей, які я і мої співробітники поставили перед собою, починаючи роботи з механізації зварювання. До них ми наполегливо йшли через усі шукання, по- милки і невдачі. Цими цілями були: висока продуктивність та якість швів, звільнення зварників від нелегкої ручної праці.

Швидкісне зварювання під флюсом не лише здобуло загальне визнання, а й стало основним технологічним про- цесом у бронекорпусних цехах. Де- сятки тисяч бойових машин вийшли з цехів зі швами, звареними під флю- сом. До кінця війни на корпусах тан- ків вже зовсім не було швів, виконаних вручну. Випуск танків для фронту зріс у кілька разів. Наприкінці війни їх кількість перевищила 55 тисяч.

Є.О. Патон

Наприкінці 1941 р. на заводах країни діяло всього три автозварювальні установки, наприкінці 1942 р. їх було вже 40, наприкінці 1943 р. – 80, у березні 1944 р. – 99, у грудні 1944 р. – 133! На цей час Інститут проводив роботу на 52 заводах.

«Танки йдуть на фронт»

Універсальний зварювальний автоматтрактор ТС17 для зварювання стикових та кутових швів

Є.О. Патон та розробник зварювального трактора ТС17 В.Є. Патон – син Євгена Оскаровича

Автоматичні зварювальні головки конструкції ІЕЗ ім. Є.О. Патона

9 червня 1947 р. Рада Міністрів СРСР прийняла постанову «Про розширення застосування в промисловості автоматичного зварювання під шаром флюсу». Інституту було доручено науковий та організаційний супровід усіх зварювальних робіт в країні. Для обговорення зазначеної постанови уряду в жовтні 1947 р. у Києві була проведена Всесоюзна конференція з автоматичного зварювання, на якій виступив Є.О. Патон із доповіддю «Перспективи подальшого розвитку автоматичного зварювання в СРСР».

Наука йде у виробництво

У 1948 році проводить навчання у вагоні-лабораторії по Україні.

Для впровадження нових технологій і обладнання у зварювальне промислове виробництво та налагодження фахової підготовки зварювальників Є.О. Патон створив в Інституті електрозварювання вагон-лабораторію. Завдяки цій новаторській ідеї спеціалісти Інституту могли швидко донести нові знання до підприємств у найвіддаленіших куточках країни.

Вагон-лабораторія

М.С. Хрущов та Є.О. Патон: ділова дискусія (наприкінці 1940 р.)

На підставі висновку академіка Є.О. Патона, що ґрунтується на наукових і практичних даних, у випадку застосування у мостобудуванні автоматичного зварювання під флюсом буде досягнута економія металу в середньому на 20% і робочої сили понад 2 млн людино-годин… Крім того, це зменшує потребу фасонного про- кату, підвищує корозійну стійкість конструкцій, визволяє транспорт від зайвого перевезення металу.

Із записки М.С. Хрущова до ЦК КПРС

У 1941 році почалося будівництво першого у світі суцільнозварного моста!

Є.О. Патон із сином Борисом на дніпровських кручах

Автоматичне зварювання стикового шва стінки

5 листопада 1953 р. відбулося урочисте відкриття мосту імені Є.О. Патона

Прогонові будови мосту в період будівництва

Основний об’єм зі зварювання головних балок був виконаний розробленими в ІЕЗ автоматами та напівавтоматами. Технологічний процес збирання та зварювання головних балок виконувався потоковим методом; 97% всіх швів було зварено автоматами та напівавтоматами.

12 серпня 1953 році закінчилося життя Є.О Патона. Майже все життя до самої смерті у 83 роки творив в Україні і надзвичайно її любив.

З надією я дивлюсь на нашу талановиту молодь. У більшості товаришів ще порівняно невеликий стаж наукової діяльності, але вони навчилися працю- вати колективно, дружньо, спаяно, не зазнаватися і критично оцінювати свої успіхи, тримати тісний зв’язок з життям, з виробництвом. Це дозволяє мені сподіватися, що створений нами… Інститут електрозварювання буде і надалі справлятися зі своїми великими задачами…

Є.О. Патон

Праця на все життя

Борис Євгенович Патон
(1918-2020)

Патон Борис Євгенович

Український науковець у галузі зварювальних процесів, металургії і технології металів, доктор технічних наук (1952); Президент НАН України (1962—2020), двічі Герой Соціалістичної Праці, перший нагороджений відзнакою «Герой України».

Директор Інституту електрозварювання імені Євгена Патона НАН України (з 1953); генеральний директор Міжгалузевого науково-технічного комплексу «Інститут електрозварювання імені Є. О. Патона» (з 1986); президент Міжнародної асоціації академій наук (з 1993); член Ради з питань науки та науково-технічної політики при Президентові України (з березня 1996); голова Комітету з Державної премії України в галузі науки і техніки (з грудня 1996); член Державної комісії з питань реформування, розвитку Збройних сил України, інших військових формувань, озброєння та військової техніки (з березня 2003); перший заступник голови Національної ради зі сталого розвитку України (з травня 2003).

Я знаходжу задоволення в тому, що навчив працювати інших, підготував ціле покоління молодих учених-зварників. Це справді гарна зміна, і вони успішно рухають уперед нашу спільну справу. Серед них і мої сини.

Є. О. Патон

Академік Є. О. Патон з синами Володимиром і Борисом у конструкторському відділі інституту

Біографія

У 1941 р. Б.Є. Патон закінчив Київський політехнічний інститут за фахом інженер-електрик.

Захищати диплом Борисові випало в перший день вiйни. Враховуючи ситуацiю, випускникам дозволили захищати всiм одночасно. По дорозі до Полiтехнiчного iнституту, бiля нинiшньої площi Перемоги, Борис потрапив пiд налiт нiмецьких лiтакiв.

«Ми були молодi й легковажнi: я не знайшов нiчого кращого, як заховатися вiд бомб у пiд’їздi найближчого будинку. Як нiбито це був дощ. На моє щастя, бомба в той будинок не потрапила. Ось за таких обставин я закiнчив iнститут i отримав направлення в Ленiнград, на суднобудiвний завод iменi Жданова — я там проходив переддипломну практику, добре знав пiдприємство, до того ж менi подобався Ленiнград»

Б.Є. Патон

Але вiйна змiнила його мiсце призначення: він був перенаправлений у Горький, на завод “Красное Сормово”, де працював до лютого 1942 року. А тодi на клопотання батька його перевели в Iнститут електрозварювання, котрий був евакуйований з Києва i базувався тодi у Нижньому Тагiлi. Жили там, де й працювали : на території танкового заводу. Дослiдницька робота виконувалась безпосередньо в цехах. I в небачено короткi строки вона привела до видатних результатiв. Були розробленi режими, способи, технiка i технологiя, якi забезпечували високi швидкостi та вiдмiнну якiсть зварювання. Про складнiсть i пiонерний характер цих дослiджень переконливо свiдчить той факт, що гiтлерiвська Нiмеччина так i не зумiла застосувати автоматичне зварювання танкової бронi, а в Сполучених Штатах Америки воно з’явилося тiльки в 1944 роцi. З дня в день, з мiсяця в мiсяць “шов Патона” надiйно з’єднував у монолiтне цiле “легендарнi Т-34” та iншi бойовi машини. Вiн i справдi був мiцнiшим за саму броню i навiть пiд прямим обстрiлом продовжував надiйно тримати понiвеченi вогнем броньовi плити. Це був науковий подвиг iнституту та його керівників.

Академік Є. О. Патон з синами Володимиром і Борисом у конструкторському відділі інституту, 1950 р.

У 1952 р. Бориc Євгенович очолив Інститут електрозварювання

Спочатку було важко. Адже в той час його знання, досвiд, авторитет поступалися батьковим. Одна рiч – бути у батька заступником i зовсiм iнша – самому керувати iнститутом. Але є таке прислiв’я: “Не святi горшки лiплять”.

Б.Є. Патон

У 35 рокiв Борис Євгенович Патон став директором Інституту електрозварювання і незмінно був на цьому посту до 2021 року.

У 1969 р. Б.Є. вперше у світі випробували технології зварювання на космічному кораблі «Союз 6»

Практичне здійснення багатьох задумів у галузі космонавтики неможливе без широкого застосування зварювання металів безпосередньо в космосі як одного з найперспективніших і універсальних технологічних процесів з’єднання матеріалів.

Б.Є. Патон

У лабораторії космічних технологій Інституту електрозварювання імені Є.О.Патона. Зліва направо: Б. Є. Патон, В. В. Стесін, Ю. І. Драбович, О. А. Загребельний. 1967 р.

С. Є. Савицька проводить досліди з різання, зварювання, паяння та нанесення покриттів у відкритому космосі за бортом станції «Салют-7». 1984 р.

Патон взявся за розробку апарату, що дозволяє проводити зварювання в космосі в умовах невагомості і вакууму ще в 60-х роках минулого століття. Перед дослідником стояв ряд завдань і складнощів, які потрібно було подолати. Зокрема, умови в космосі значно відрізняються від земних, тому під час зварювання потрібно подолати глибокий вакуум, невагомість, перепад температур, випромінювання, електричні і магнітні поля Землі та інших планет.

Після тривалих досліджень і експериментів Патон прийшов до висновку, що найбільш перспективними для застосування в космосі є електронно-променеве зварювання, зварювання стислою дугою низького тиску і плавиться, а також контактна точкове зварювання.

Першим на орбіту Землі вирушив апарат “Вулкан”. З його допомогою на космічному кораблі вперше провели процес зварювання. Він працював на підставі автоматичних процесів зварювання електронним променем, стислою дугою низького тиску і плавиться.

У відкритому ж космосі перше зварювання відбулася в 1984 році, коли використовувався розроблений Патоном “Універсальний ручний інструмент”. Саме з його допомогою космонавти змогли не тільки різати метал в умовах вакууму, а й зварювати його різними типами швів.

У 1975 р. Б.Є. Патону пропонували очолити Академію наук СРСР

Напередодні Першого травня 1975 року мене викликає Володимир Васильович Щербицький i каже: “Телефонував менi Суслов, щоб вас поставити президентом союзної Академiї”. Я кажу: “Нi. Володимире Васильовичу, я туди не пiду”. “Як не пiдеш! Та це ж Москва, ЦК КПРС. Тим бiльше, що й Брежнєв цього хоче”. Я вiдповiв, що не прагну до Москви. Тут у мене iнститут, українська Академiя наук...

Б.Є. Патон

Борис Патон був проти будівництва 3-го і 4-го реакторів ЧАЕС через близькість до Києва. Однак після аварії академія наук долучилася до її ліквідації.

«Це неприйнятне місце для будівництва атомної електростанції». Цей висновок із відповідною аргументацією (близькість станції до Києва, до річок Прип’яті і Дніпра, водою якого користується 70% населення України тощо) був підписаний Б. Є. Патоном і направлений керівництву України. Абсолютно зрозуміло, що цей вчинок Б. Є. Патона – вчинок людини великої особистої мужності і високих громадянських принципів.

Академік В. Г. Бар’яхтар

Робочий день президента Академії у травні і впродовж усього літа починався рано вранці, а закінчувався пізно вночі. Визначення науково обґрунтованих першочергових заходів і рекомендацій з ліквідації наслідків вибуху реактора потребували ознайомлення з ситуацією безпосередньо на місці аварії, тісного зв’язку з урядовою комісією РМ СРСР, Київською міською комісією, залучення до робіт багатьох інститутів Академії, уміння обрати оптимальний варіант дій, координації діяльності багатьох учасників робіт. Президент взяв на себе головну частину цих складних і відповідальних справ. Працюючи що- денно, в тому числі у суботу й неділю, він визначав основні напрями діяльності Академії, проводив підсумкові наради оперативної комісії Президії, приймав остаточні рішення щодо запропонованих комісією заходів і домагався їхнього виконання, використовуючи можливості організацій Академії.

Б. М. Малиновський

У листопаді 1998 року Борис Патон першим отримав звання Герой України

Він не робив кар’єру. Він – працює. Це природний стан його душі. Важко визначити головний мотив: «допитливість ученого», «потреба діяльності» чи «користь суспільству». Напевно мають місце всі три.

М. М. Амосов

Зустріч академіка Б. Є. Патона з бійцем АТО – зварювальником О. О. Чалапчієм. 2016 р.

У таких хлопцях, як О. О. Чалапчій, полягає незборима сила України.

Б.Є. Патон

Пам’ятайте: ми народилися не для того, щоб стояти на місці. Не давайте послаблювати в собі діяльну напругу. Цінуйте кожний свій день і годину. Ще давні мислителі зрозуміли, що саме людина, людське життя – мірило всього. Ваше власне життя – не виняток...

Б.Є. Патон

19 серпня 2020 на 102 році життя відійшов у вічність Борис Євгенович Патон. Видатна постать, ціла епоха в науці. І не тільки українській, а й світовій.

Повторюю: молодь – це все. Не буде молоді, не буде наукових шкіл, а наукові школи – те, на чому тримається наука.

Б.Є. Патон

Родина ПАТОНIВ

Патон Євген Оскарович

Патон Борис Євгенович