Техніка подачі дроту TIG – як це правильно має відбуватися?

Метод TIG, тобто зварювання неплавким електродом в середовищі інертного газу, цінується за чистоту процесу, високу естетику та універсальність. TIG дозволяє з'єднувати майже всі метали – від низьковуглецевої та нержавіючої сталі, до алюмінію. Зварні шви не містять бризок, не потребують інтенсивної подальшої обробки, а зварювальник отримує повний контроль над кожним етапом роботи. Одним з найважливіших аспектів, що впливає на кінцевий результат TIG-зварювання, є спосіб подачі дроту. Ця навичка може бути найбільшим викликом для початківців, але також однією з найважливіших переваг досвідчених зварювальників. Отже, давайте розглянемо правильну техніку подачі дроту TIG та що потрібно знати для отримання найкращих результатів.

Чому техніка подачі дроту така важлива?

На відміну від напівавтоматичних методів, таких як MIG/MAG, у TIG зварювальний дріт подається не автоматично – це робиться вручну зварювальником. Хоча це може здатися простим, насправді це вимагає набагато більшої чутливості, точності та усвідомлення процесу. Сам дріт, діючи як додатковий матеріал, не повинен заважати дузі або забруднювати зварювальну ванну. Якщо подати занадто різко, під неправильним кутом або занадто пізно, це може призвести до відсутності проварювання або нерівномірного зварного шва. Тому правильна подача дроту – це мистецтво, якому потрібно навчитися, і часто саме це відрізняє зварювальника-початківця від професіонала. Добре освоєна техніка робить зварні шви гладкими, рівними та однаковими, а сам процес протікає плавно та без перерв. Варто пам'ятати, що спосіб подачі дроту слід адаптувати до типу матеріалу, товщини елементів, використовуваного струму (постійного або змінного) і навіть положення зварювання.

Як виглядає правильна подача дроту – теорія та практика

Основою правильної подачі дроту є відчуття ритму та адаптація до швидкості роботи пальника. Рука, яка тримає дріт, повинна працювати незалежно від руки, яка направляє пальник, хоча обидві повинні працювати разом. Найчастіше дріт тримають між великим пальцями, вказівним і середнім пальцями та плавно вводять. Він не повинен подаватися ні занадто швидко, ні занадто повільно — швидкість залежить від типу матеріалу, товщини листового металу та температури басейну. Правильний кут подачі дроту – це тема, навколо якої виникло багато міфів. Технічні стандарти передбачають, що оптимальний кут становить приблизно 30 градусів до осі пальника. Однак практика показує, що багато досвідчених зварювальників – особливо ті, хто працює з алюмінієм – використовують менші кути, порядку 15-20 градусів, що краще для точного зварювання тонких елементів. Важливо, щоб дріт не контактував безпосередньо з вольфрамовим електродом – кожен дотик до нього призводить до забруднення, затуплення кінчика та необхідності його повторного заточування.

Стиль роботи також залежить від типу матеріалу. Наприклад, під час зварювання нелегованої сталі часто використовується техніка легкого «проштовхування» дроту у зварювальну ванну, щоб досягти повного проплавлення. У випадку з нержавіючою сталлю матеріал додається точково, з великою увагою до чистоти та точності. Якщо говоримо про алюміній, то він потребує попереднього нагрівання — занадто рання подача дроту призводить до утворення оксидних вкраплень, що призводить до почорніння поверхні зварного шва.

Поширені помилки початківців та як їх уникнути

Найпоширеніша помилка, яку допускають зварювальники-початківці, полягає в тому, що вони занадто близько підносять руку з дротом до дуги та зварювальної ванни – це часто закінчується опіком або різким відведенням руки, що автоматично порушує плавність рухів і призводить до нерівномірного зварного шва. Ще однією помилкою є подача дроту під занадто великим кутом або занадто довгими ділянками, що призводить до його вигину, трясіння та ускладнює контроль положення наконечника. Також проблемою може бути занадто довге висування дроту за межі пальців – тоді дріт втрачає свою жорсткість і його стає важче точно направляти. Оптимальна довжина становить кілька сантиметрів – достатньо, щоб ним можна було вільно керувати, але не настільки, щоб він почав згинатися під впливом тепла.

Ще однією проблемою є відсутність синхронізації роботи обох рук. Початківці часто зосереджуються на керуванні пальником, забуваючи про ритмічну подачу дроту. Ефект? Місця з надлишком матеріалу та плавленням чергуються з нестачею сполучного матеріалу. У таких ситуаціях варто окремо потренувати рух подачі дроту, бажано «насухо», не запускаючи дугу, доки це не стане інтуїтивно зрозумілим. Варто також звернути увагу на спосіб підготовки електрода. Погано заточений електрод впливає не тільки на стабільність дуги, але й на напрямок подачі дроту. Занадто тупий наконечник розосередить  дугу та зварювальну ванну, що значно ускладнить точне додавання матеріалу. Найкраще заточувати електроди поздовжньо, у формі конуса з кутом нахилу приблизно 35-45 градусів.

Техніка подачі дроту TIG є одним з найважливіших і водночас найскладніших для освоєння елементів усього зварювального процесу. Це вимагає точності, терпіння та досвіду. Добре підготовлений зварювальник, використовуючи правильне обладнання та правильно підібрані параметри роботи, може досягти зварних швів найвищої якості – як технічно, так і візуально. Тому, якщо ви шукаєте надійне обладнання для TIG-зварювання, запрошуємо вас до магазину Paton – де ви знайдете професійні зварювальні апарати та аксесуари, які допоможуть вам розвинути свої навички та реалізувати найвибагливіші проєкти.